ВСЕУКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ НЕДЕРЖАВНИХ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ

Пенсійне зберігання та взаємодія
з банком-зберігачем

Пенсійне зберігання та взаємодія з банком-зберігачем

Накопичувальна пенсійна система в Україні базується на принципах розмежування функцій і багаторівневого контролю, щоб забезпечити надійне управління та збереження коштів учасників. Одним з ключових суб’єктів у цій системі є банк-зберігач, який відповідає за облік і збереження пенсійних активів, а також за перевірку інвестиційних операцій.

Хто може бути зберігачем пенсійних активів?

Не кожен банк має право виступати зберігачем активів недержавного пенсійного фонду (НПФ). Згідно з Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення», зберігачем може бути лише той банк, який має банківську ліцензію, є депозитарною установою (тобто має право на облік цінних паперів) та отримав окрему ліцензію на провадження діяльності із зберігання активів пенсійного фонду, видану Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Це означає, що лише обмежене коло банків відповідає вимогам щодо прозорості, надійності, капіталу та технічної спроможності для виконання функцій зберігача.

Яку роль виконує банк-зберігач?

Зберігач — це незалежний контролер та обліковувач пенсійних активів. Він не приймає інвестиційних рішень і не управляє коштами, але саме він обліковує усі активи, що належать пенсійному фонду, саме він перевіряє кожну фінансову операцію на відповідність законодавству та інвестиційній декларації фонду, саме він виконує операції лише після перевірки та підтвердження їх законності. Також зберігач звіряє інформацію з адміністратором і компанією з управління активами, зберігає документацію та при необхідності формує звітність для фонду, регуляторів та учасників. Фактично, зберігач виконує роль захисного бар’єра, який не дозволяє здійснювати з пенсійними активами жодних дій без незалежної перевірки.

Зберігання активів згідно з законом

Усі пенсійні активи (грошові кошти, цінні папери, депозити тощо) повинні зберігатися виключно через банк-зберігач, згідно з договором, укладеним між НПФ і банком. Фонд не має фізичного чи юридичного доступу до активів напряму — усі операції проводяться виключно за участю зберігача.

Зберігач забезпечує роздільний облік активів кожного НПФ, недопущення використання активів не за цільовим призначенням, виконання нормативів диверсифікації, пов’язаності, ліквідності та виявляє та блокує ризиковані чи незаконні операції.

Як відбувається взаємодія з іншими учасниками?

1. КУА → Зберігач

Компанія з управління активами формує розпорядження про інвестування (наприклад, купівлю цінних паперів, розміщення депозиту). Зберігач перевіряє чи відповідає ця операція інвестиційній політиці фонду, чи не порушено законодавчі обмеження (наприклад, ліміти на окремі інструменти чи зв’язаних осіб), чи правильно оформлені документи.

Лише після підтвердження зберігача операція виконується.

2. Зберігач → Адміністратор

Після виконання операції зберігач передає адміністратору детальну інформацію про транзакцію. Адміністратор, у свою чергу, оновлює особові рахунки учасників фонду відповідно до змін у вартості активів.

3. Зберігач → Рада фонду

Зберігач звітує Раді НПФ про стан активів, виконані операції, відхилення від політики, а також надає інформацію у разі виявлення порушень або спроб ризикованих дій з боку інших учасників.

4. Зберігач → Регулятор (НКЦПФР)

У разі виявлення порушень або на вимогу, зберігач надсилає інформацію до державного регулятора. Також він проходить регулярні перевірки і зобов’язаний вести звітність відповідно до нормативів.

Що це означає для учасника НПФ?

Наявність зберігача забезпечує високий рівень захисту пенсійних накопичень. Завдяки цьому пенсійні активи фізично захищені — фонд не може самостійно розпоряджатися ними, кожна інвестиційна дія проходить незалежну перевірку, учасник може бути впевнений у надійності та прозорості обігу коштів, система унеможливлює шахрайські або непрозорі дії з пенсійними коштами.

Банки, які мають ліцензію зберігача пенсійних активів

Назва банкудата видачі ліцензії
1АТ “Ощадбанк”20-06-2006
2АТ “Укрексімбанк”12-07-2007
3АТ “Правекс Банк”27-11-2008
4АТ “Креді Агріколь Банк”22-09-2010
5АТ “УкрСиббанк”06-10-2005
6АТ Альфа-Банк” (Sense Bank)14-08-2008
7АТ “Універсал Банк”17-03-2011
8АТ “Пумб”08-06-2017
9АТ “ІНГ Банк Україна”30-09-2009
10АТ «Піреус Банк МКБ»12-10-2013